Любимо взимку гуляти
Що за чудовая днина,
Сніг наче срібло блищить!
Вийшов веселий хлопчина,
Швидко з санками біжить.
Ох, ті санки-ґринджолята!
Коней не треба до них:
Роблять їх мудро хлоп’ята,
Треба прудких тільки ніг!
Сам у санки упряжешся,
Вже ж не яка там вага!
Стежкою хутко женешся,
Всякий тебе оббіга!
Ось вона й гірка маленька,
—Ой як униз я спущусь!
Наче та пташка швиденька.
Долі умить опинюсь.
Нуте лишень, хто зручніший?
Швидше которе збіжить?
Кепсько, — мороз все лютіший,
Носик з морозу щемить.
Ет, що там носик, — дурниця!
—Ніжки щемлять, — от біда!..
Скинулась десь рукавиця,
Шпари заходять, — шкода!..
Ей, чи ж морозу боятись
—Та отаким козакам?!
Нуте у сніжки гуляти,
Треба зогрітися нам!
Ой, чи заходить вже сонце?..
Пізня така вже пора?..
Стукають мама в віконце,
Треба рушать до двора!
