«Прогулянка з дітьми восени»

1. На прогулянку для знайомства дитини з осінню відправляйтесь в сонячний день. Поясніть дитині, що осінні дні стають коротшими і прохолоднішими, тому одягатися треба тепліше.

2. Зверніть увагу дитини на дерева, опале листя та їх всілякі відтінки. Можете назбирати листя і зробити осінній букет або гірлянду. Пошукайте химерно вигнуті гілочки, каштани, шишки, жолуді, камінчики – все це стане чудовим матеріалом для створення аплікацій, всіляких виробів і композицій. Не забудьте взяти на прогулянку кілька пакетів для осінніх дарів.

3. Запропонуйте дітям порівняти величину, форму забарвлення листя з різних дерев. Спробуйте разом з ними відшукати хоча б два однакових листочка і за кольором, і за формою, і за величиною. Запропонуйте знайти найбільший і найменший лист з одного дерева …

4. Розкажіть дитині, що восени тварини готуються до зими. Деякі тварини роблять запаси на зиму або змінюють одяг на зимовий. Багато птахів відлітають у теплі краї. Малюкові буде цікаво дізнатися, що є тварини, які впадають в сплячку і прокидаються тільки навесні. Може, вам пощастить зустріти і почастувати білочку горішками. Не забудьте погодувати пташок – вашому малюку напевно таке заняття припаде до душі.

5. А після повернення додому збережіть осінні дари для створення чогось прекрасного. З різнокольорових осіннього листя найцікавіше зробити розкішний букет, різні композиції і аплікації. Така творчість розвиває уяву і фантазію малюка. З жолудів, каштанів, шишок, гілочок можна зробити забавних чоловічків і звірят.

6. Після кожної прогулянки попросіть дитину намалювати осінній день, яким він його побачив. Можна також разом з малюком розповісти про свої пригоди комусь із домашніх, хто не брав участь у прогулянці.

ДИТЯЧА ПРАЦЯ В СІМ’Ї: ЗА ЧИ ПРОТИ?

Питання залучення дитини дошкільного віку до праці в сім’ї сучасні батьки розглядають неоднозначно. Більшість із них переконані, що участь дитини дошкільного віку в трудових справах сім’ї швидше заважає, ніж приносить користь. Тому часто батьки свідомо відсторонюють дитину від посильної для неї роботи. На перший погляд, такі батьківські думки небезпідставні. Адже домогтися реального результату від маленької дитини складно – часто доводиться перероблювати виконану нею роботу, затрачаючи на це багато часу. А деколи дитяча «допомога» завдає навіть збитків у вигляді розбитого посуду чи порізаного дитиною пальчика.

Є й інші підходи до трудового виховання дитини – із раннього віку батьки дають їй забагато складних доручень, змушуючи виконувати їх самостійно, без допомоги дорослих. У такому разі батьки часто навіть не здогадуються про вікові можливості дитини у виконанні трудових операцій та дій.

Зауважимо, що обидва підходи помилкові, неефективні в освітньому плані, наносять шкоду. А ігнорування виховних можливостей дитячої праці в дошкільному віці провокує виникнення серйозних проблем у подальшому житті дитини.

Тож, вважаємо, що батькам доцільно глибше вивчати можливості залучення дітей до праці та вміло організовувати цей процес у сім’ї задля розвитку життєвої компетентності дитини, виховання в неї відповідальності, віри у власні сили, самостійності, умілості та вправності, стимулювання прагнення до пізнання нового.

Особливості залучення дитини

до домашніх справ у різні вікові періоди

Домашня праця цікавить дитину з раннього віку. Пригадайте, з яким інтересом малюк перебуває на кухні: обстежує кухонне начиння, знімає кришки з каструль, намагається вмикати плиту, хоче допомогти мамі нарізати овочі, хліб, розмішати ложкою страву тощо. Такі дії малюка зазвичай лякають дорослих, і вони намагаються всіляко убезпечити його, забороняючи самостійно діяти. Із таким самим запалом дитина намагається допомагати під час прибирання, прання, але, зазвичай, батьки наполегливо відсторонюють її і від цих процесів.

За таких умов дитина зростає і поступово втрачає інтерес до трудових дій. Батьки ж дивуються – і одягатися сам не вміє, й іграшки поскладати не може. Тож хочемо порадити – усі справи робіть разом з дитиною. Спочатку давайте їй прості доручення, як-от потримати, подати те, що знаходиться близько й не зашкодить дитині, - серветку, рушничок, велику ложку. Не забувайте схвалювати старання дитини, зауважте, що саме завдяки їй вдалось впоратися значно швидше. Старшій дитині доручення варто ускладнювати: помити овочі чи фрукти, відміряти цукор для приготування компоту чи киселю, сервірувати стіл до обіду, порізати хліб, набрати води в чайник, помити чашки тощо.

Слід давати дитині зрозуміти, що вона вміє добре виконувати домашню роботу, а її допомога дуже цінна для всіх членів сім’ї.

Найпершими трудовими навичками дитини мають бути навички самообслуговування:

культура догляду за собою – миття рук, умивання, зачісування, одягання, роздягання;

культура догляду за речами – одягом, взуттям, іграшками;

культура їжі – сервірування столу, користування столовими приборами, миття посуду.

Поступово сфера застосування цих навичок розширюється, і дитина здатна охоче й старанно виконувати доручення дорослих, спрямовані на обслуговування потреб сім’ї: тримати в порядку свої іграшки, адже так приємно, коли речі на своїх місцях; допомогти мамі розсортувати речі за кольором і матеріалом для прання; разом наліпити й заморозити вареників, аби потім можна було швидко приготувати вечерю; разом з татом помити посуд, віддячивши мамі за смачний обід. У відповідь на таку допомогу мама усміхнеться, пригорне і скаже: «Ви ж мої любі помічники».

Батьки мають переглянути звичні норми, оптимізувати власну трудову діяльність, аби сформувати в дитини інтерес до праці, бажання нею займатися, отримувати задоволення від результату та усвідомлення користі своїх зусиль для себе самої та інших людей.

Необхідно озвучувати дитині послідовність трудових дій, запитувати її думку щодо тієї чи тієї трудової операції, пропонувати шукати варіанти оптимізації трудових зусиль, поступово вводити планування трудової діяльності. Домашня праця, незважаючи на її рутинність та повторюваність, буде привабливішою для дитини, якщо батьки використовуватимуть цікаві ігрові прийоми, як-от:

фольклорні й літературні твори – загадки, прислів’я, приказки, вірші;

елементи змагання – хто зліпить найяскравіший вареник, найдрібніше поріже варені овочі на салат, акуратніше

складе свій одяг тощо;

пригадування доречних пізнавальних мультфільмів – «Казка про білу крижинку», «Колосок», «Як кошеня та песик

підлогу мили» тощо.

Підтримуючи в дітей інтерес до домашніх справ, батьки мають сприяти підвищенню якості результатів цієї праці. Якщо в середньому дошкільному віці батьки схвалювали сам факт, що дитина, наприклад, помила тарілку, то в старшому дошкільному віці слід звертати увагу на якість миття – наголосити, що після миття тарілку треба обов’язково ополоснути чистою водою, витерти рушником. Доглядаючи за кімнатними рослинами, з віком дитина має виконувати всі дії впевненіше та акуратніше – не розливати воду на підвіконні, протирати листя від пилу добре викрученою ганчіркою, за потреби вміти пересадити квітку або черенкувати її тощо.

Крім активної трудової діяльності разом з дитиною, батьки мають ознайомлювати її з особливостями своїх професій. За можливості, доцільно провести екскурсію до місця своєї роботи, розповісти, які інструменти вони використовують у роботі, яку користь приносять іншим людям результати їхньої праці.

БЕЗПЕКА ВЗИМКУ

ШАНОВНІ ДОРОСЛІ!

Безпека та життя наших дітей в наших руках!

Зима - це чарівна пора року, адже можна ліпити сніговика, грати у сніжки, кататися на ковзанах і чекати подарунок від Діда Мороза. Але разом із цим зима - це ще й ожеледь, застуда і просто холодна погода, яка може бути небезпечна для малюків.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПРОГУЛЯНКИ

Одягніть дитині шапку, шарф, рукавиці і застебніть куртку не виходячи з дому, щоб холодне повітря не проникло під одяг.

Якщо ви разом з нею на вулиці, стежте за тим, щоб вона не бігала і не штовхала інших дітей, поясніть їй, що можна отримати травми.

Поясніть, що при грі в сніжки не можна їх кидати в голову, а тим більше в обличчя.

Не дозволяйте дітям будувати снігові тунелі, які можуть обвалитися.

Розкажіть дитині, що не можна їсти сніг і гризти бурульки, а також облизувати металеві поверхні.

Не дозволяйте їй стрибати в замет, адже під снігом можуть бути розбиті пляшки, каміння, сміття.

БЕЗПЕКА ПРИ КАТАННІ НА САНКАХ

Перш ніж дитина сяде на санки, перевірте, чи немає в них пошкоджених деталей.

Якщо санки оснащені ременями безпеки, то обов'язково пристебніть дитину.

Не дозволяйте дитині стрибати з трамплінів на санках, так як це може призвести до травм.

Обов'язково доглядайте за дитиною, коли вона катається на санках.

Якщо при катанні дитини на санках вам необхідно перейти дорогу, її необхідно висадити з санок.

Не катайтеся з дитиною разом на одних санках.

Бережіть життя і здров'я своїх дітей!!!

Стимулюйте інтелект дитини, приділяйте увагу її розумовому розвитку; для цього повсякчас намагайтеся її життя зробити різноманітним і цікавим.

Формуйте в дитини самоповагу, закріпіть в її свідомості образ власного «Я», дайте можливість малюкові самостійно приймати деякі важливі для нього рішення(вибір іграшок, занять, друзів).

Не забувайте про розвиток комунікативних здібностей дитини, вчіть її спілкуватися, проявляти до оточуючих доброзичливість та привітність.

Розмовляйте з малюком на різноманітні теми, розширюйте його словниковий запас, цікавтеся його справами.

Нагадуйте дитині про важливість культури поведінки та зовнішнього вигляду, закріпляйте навички самостійності, охайності і акуратності.

Виховуйте на власному прикладі в дитині відповідальність, принциповість та порядність.

Будьте з дитиною завжди вимогливими - така батьківська позиція сприяє розвитку самооцінки малюка, почуття його власної гідності, але при цьому зберігайте терплячість та толерантність.

Привчайте дитину до праці, викликайте у неї бажання без примусу виконувати доручену справу, долати труднощі - це дасть змогу вашим донці чи синові переконатися, що їм багато чого під силу.

Ніколи не робіть за дітей того, що вони можуть зробити самі.

Проявляйте по відношенню до дитини розуміння, співчувайте їй, хваліть та підтримуйте її, будьте для неї другом, а не керівником.

Факти, що можуть Вас здивувати…

Діти часто не розуміють, чому їх покарано

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір.

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.

Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе.

Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Давайте правильно спілкуватися з дітьми

«Головна думка при спілкуванні: дитина – рівна нам людина. Так просто. Але визнання цього привертає душу дорослого і дає щастя дітям» (С.Соловейчик)

Будь-який сильний тиск сприймається дитиною, як примус і викликає «ефект бумеранга» - протидію. Що ж робити? Змініть стиль свого спілкування, а саме:

Починайте говорити з дитиною не з слова «ТИ» а з слова «Я»

Наприклад: «Ти повинен прибрати свої іграшки» замініть на «Мені не подобається, якщо іграшки розкидані».

На перший погляд різниці у висловлюваннях не має і ви все одно хочете щоб дитина прибрала іграшки за собою, але у відповідь на «ТИ» дитина ображається, відгороджується, а у відповідь на «Я» малюк намагається виправдати довіру дорослого і буде набагато ефективнішим тому, що воно реалізує довіру і збереже в дитини добре самопочуття.

Звернення з «Я» дає можливість дітям більше довідатися про нас дорослих. Часто ми відгороджуємося від дітей панцирем «авторитету», що намагаємося удержати за будь-яку ціну. Іноді діти навіть дивуються, коли довідаються, що батько і мати щось відчувають!

Якщо ж ви відкриті і щирі у виявленні своїх почуттів, діти стають більш щирими у виявленні своїх. Вони починають відчувати: дорослі їм довіряють і їм теж можна довіряти.

Висловлюйте своє почуття без наказу або догани, залишайте за дітьми можливість самим прийняти рішення. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання.

Щоб успішно зробити зауваження, яке дасть результат необхідно, щоб воно містило в собі три елементи:

1. Безоцінний опис поводження дитини: «Якщо ти усюди розкидаєш речі…»

2. Вказівка на те яким чином поводження дитини заважає дорослим: … «я змушена піти в магазин».

3. Характеристика почуттів, що відчуває дорослий: «… мені не подобається брати на себе цей обов’язок».

Якщо коротко, то правильне зауваження охоплює три моменти ситуації:

• поводження дитини,
• почуття дорослого,
• наслідки поводження дитини для дорослих.

Наступні речення допоможуть вам побудувати спілкування за даною схемою:

Якщо ти … (констатація вчинку дитини)

Я відчуваю … (констатація ваших переживань)

Тому що … ( констатація наслідків поводження дитини)

Радості і успіху вам дорогі батьки в дійсно людських відносинах з дітьми!