.jpg)
.jpg)
.jpg)
ПРИРОДА ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ДІТЕЙ
Ми — частинка природи. Мабуть тому перебування на природі сприяє гармонізації емоційного стану, оновленню внутрішніх сил, розслабленню, відпочинку тощо.
Занурюючись поглядом у небесну блакить чи спостерігаючи за працьовитими комахами, блукаючи серед зелених велетнів-дерев чи бігаючи по просторах лугів, хлюпаючись із радісним вереском у теплій річці чи пірнаючи в снігові кучугури, маля отримує безцінний досвід єднання з природою, стан легкості, бадьорості, наповнюється здоров’ям та радістю. І саме цей дитячий досвід, саме ці відчуття гармонії та цілісності можуть стати джерелом сили в майбутньому.
У дорослому віці підвищується кількість ситуацій, виникає безліч завдань, які треба вирішувати, зростає психічне навантаження. І коли людина відчуває, що її ресурси вичерпуються, - саме цей досвід відновлення сил може стати в нагоді.
Що можуть зробити батьки, аби підвищити в дітей стресостійкість та ліпше адаптувати їх до насиченого різними випробуваннями дорослого життя?
Спільні заняття.
Важливо все — спільні вправи , ігри, відпочинок, розмови, читання казок тощо. Дитина, отримуючи найдорожче — час та увагу батьків, відчуває свою важливість.А це впевненість у собі,відчуття потрібності., навчання спілкуванню й турботі. У такі моменті зміцнюється внутрішній фундамент маленької людини.
Створення умов для спілкування не лише з батьками
В оточені інших дітей чи дорослих, дитина вчиться різноманіттю. Різні люди з різними манерами, якостями, які знаходять спільну мову, займаються спільними вправами, мимоволі вчать дитину поводитися серед людей, спілкуватися, спільно вирішувати завдання. Це безцінний досвід виховання соціальності, розвиток навичок ефективної взаємодії.
Перебування в природному довкіллі
Перебування на природі сприяє гармонізації психоемоційного стану дитини, зміцненню її фізичного здоров’я.
Спостерігаючи за плином води в річці чи плавним рухом хмаринок в небі, слухаючи щебетання пташок чи шелест листячка на деревах, милуючись зоряним небом, ми розслабляємося, єднаємося з природою, з її безмежними просторами. Як наслідок — знижується рівень тривожності, поліпшується настрій, відновлюються життєві сили, підвищується стресостійкість.
Тому й звичайні прогулянки парком, лісом чи біля річки) рухливі ігри на природі, активне дозвілля, туристичні подорожі — усе це невеличкі, але дуже важливі “цеглинки” у фундаменті здоров’я дитини.
Спробуй сам — навчи дитину
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, ЩО Є В ПРИРОДІ ДОВКОЛА ВАС
ПОДИВІТЬСЯ НЕКВАПЛИВО, БЕЗ ПОСПІХУ НА НЕБО. ЧИ ВІДЧУЛИ ВИ ПАУЗУ, РОЗСЛАБЛЕННЯ, ВІДПОЧИНОК ТОЩО
ПРИГАДАЙТЕ ЩОСЬ З ДИТИНСТВА, ПОВ’ЯЗАНЕ З ПЕРЕБУВАННЯМ НА ПРИРОДІ. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ВАШІ ВІДЧУТТЯ ПІСЛЯ ЗАНУРЕННЯ В СПОГАДИ
СПРОБУЙТЕ ВІДНОВИТИ СВОЇ СТАНИ, ЩО ЇХ ВІДЧУВАЛИ ПІД ВПЛИВОМ ДИТЯЧИХ ВРАЖЕНЬ
ТРЕНУЙТЕ ПЕРЕМИКАННЯ УВАГИ, РОЗВИТОК УЯВИ: “НУМО, ПОГЛЯНЬ, ЩО ТАМ ВГОРІ? НА ЩО СХОЖІ ЦЯ ХМАРИНКА?”
РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ, ПАМ’ЯТІ УЯВИ, ДОБІР РИМИ
ПОРІВНЯЙТЕ СВІЙ СТАН ДО ПРОГУЛЯНКИ ТА ПІСЛЯ
